Полум’яні настрої крізь очі,
шарудіння здобичі на тлі
рабської проржавленої ночі –
не страшать людину без петлі.
Зігнорую хлюпання бидлійне –
обійду озерце грязьове.
Правило поруки не надійне –
вільний рух по колу не живе.
І якщо не маю бути жертвою –
буду, на межі серцебиття,
хвилею живою та відвертою
мандрувати
річкою буття.
