моя Республіка

Моя Республіка ЮЕЙ,

де українці – не холопи,

вона країна для людей,

в ній б’ється серденько Європи.

Вже генетичне надбання,

яке віками між ціпами,

святе для кожного звання,  

воно відроджується нами,

живими дітьми козаків,

живими дітьми перемоги.

Паркану чорному кийків

не скрити вільної дороги.

Родючим став на мирну кров

Майдан тринадцятого року,

та більш родючим на любов

революційну та широку.

Всміхайся земле перемог!

Всміхайся земле неспаленна!

Радій країно без облог!

Радій країно незнищенна!

ОБ’ЄДНАЙМОСЬ!

Нагадаймо собі про всі муки!

Проти правди не можемо йти!

Об'єднаймося, взявшись за руки!

Від безправ’я звільнімось брати! 

ВІЛЬНИЙ

Полум’яні настрої крізь очі,

шарудіння здобичі на тлі

рабської проржавленої ночі –

не страшать людину без петлі.

Зігнорую хлюпання бидлійне –  

обійду озерце грязьове.

Правило поруки не надійне –

вільний рух по колу не живе.

І якщо не маю бути жертвою –

буду, на межі серцебиття,

хвилею живою та відвертою

мандрувати річкою буття.

РЕСПУБЛІКА ЮЕЙ

Веде сучасними стежками,

вмиває правдою землі,

країна з небом між зірками,

країна з миром на столі.

Хапаю жадібно очима

весняні проміні життя.

Де є блакитно-жовта рима,

там я знаходжу почуття.

Все зовсім тут не передчасно,

в державі людяних ідей.

І вже народжується гасло:

Живи, Республіка ЮЕЙ!