середа, 10 березня 2010 р.

МІЖ

Між людьми, як між ножами,
певним шляхом рими,
мить безцінна мчить віршами,
вельми вже стрімкими.

Запиваю біль вітрами
та пірнаю в зими.
А вночі рахую шрами -
все життя між ними.

Немає коментарів:

Дописати коментар