ВІЛЬНИЙ

Полум’яні настрої крізь очі,

шарудіння здобичі на тлі

рабської проржавленої ночі –

не страшать людину без петлі.

Зігнорую хлюпання бидлійне –  

обійду озерце грязьове.

Правило поруки не надійне –

вільний рух по колу не живе.

І якщо не маю бути жертвою –

буду, на межі серцебиття,

хвилею живою та відвертою

мандрувати річкою буття.

РЕСПУБЛІКА ЮЕЙ

Веде сучасними стежками,

вмиває правдою землі,

країна з небом між зірками,

країна з миром на столі.

Хапаю жадібно очима

весняні проміні життя.

Де є блакитно-жовта рима,

там я знаходжу почуття.

Все зовсім тут не передчасно,

в державі людяних ідей.

І вже народжується гасло:

Живи, Республіка ЮЕЙ!

МОЖЛИВІСТЬ

Нині грім гримить не в небі –

нині грози на землі..

Став я шансом, бо, далебі,

не життя, коли у млі!

МИТЬ

Те, що буває –

тоді ж і зникає.

УКРАЇНСЬКА МОВА

Що за річка кольорова –
барва жовта, як блакить?!
То під небом щира мова,
в сонця променях блищить.

ДО СТОЛИЦІ

Ось приїду вранці рано,
Київ розбужу:
"Здрастуй місто, що з каштана" –
я йому скажу.

На плечі його заплачу..
словом, зворушусь,
бо Дніпро з гори побачу
і хрещену Русь.

МІЖ

Між людьми, як між ножами,
певним шляхом рими,
мить безцінна мчить віршами,
вельми вже стрімкими.

Запиваю біль вітрами
та пірнаю в зими.
А вночі рахую шрами -
все життя між ними.